(про штани)

1) колінчастий, колінчатий; коліноподібний

2) витягнутий на колінах (про штани)

3) зігнутий, колінчатий (про стебло)

* * *

1) колінчатий, коліноподібний

2) витягнутий на колінах ( про штани)

3) вигнутий, колінчатий ( про стебло)

4) як компонент складних слів (- kneed) який має такі-то коліна

1. n

1) коліно

2) тех. книця, косинка; косинець

3) підкіс

2. v

1) ставати навколішки

2) ударитися (торкнутися) коліном

3) розм. витягуватися на колінах (про штани)

4) тех. скріпляти косинцями

5) ставати на коліна; благати, просити

* * *

1) коліно; коліно ( штанів)

2) тex. книця, косинка; косинець, коліно; підкіс

1) ударяти, торкатися коліном; ударитися коліном

2) витягуватися на колінах ( про штани)

3) icт. ставати на коліна; молити, просити, благати

4) тex. скріплювати косинками

1. n

1) той, чиє ім'я не можна вимовляти марно

2) pl жарт. невимовні (про штани)

2. adj

невимовний, несказанний

* * *

1) невимовний, непередаваний, несказанний

2) peл. святий ( про ім'я); такий, котрий не можна вимовляти всує

1) колінчатий, коліноподібний

2) витягнутий на колінах ( про штани)

3) вигнутий, колінчатий ( про стебло)

4) як компонент складних слів (- kneed) який має такі-то коліна

1. n

1) розумна істота, людина

2) раціоналіст

3) pl розм. зручний (раціональний) одяг (про штани для жінок)

4) (the rational) філос. розумне

5) логічне обґрунтування

2. adj

1) розумний, мислячий; наділений розумом

2) нормальний

3) доцільний; раціональний

4) розумовий; мислений

5) зручний, практичний

6) мат. раціональний

7) поміркований

* * *

1) раціоналіст

2) фiлoc. ( the rational) розумне

3) = rationale

1) розумний, мислячий; наділений розумом

2) розсудливий; розважливий; раціональний; доцільний

3) розумовий, який відноситься до мислення

4) зручний, практичний

5) cпeц. раціональний

n pl

жарт. невимовні (про штани)

1) коліно; коліно ( штанів)

2) тex. книця, косинка; косинець, коліно; підкіс

1) ударяти, торкатися коліном; ударитися коліном

2) витягуватися на колінах ( про штани)

3) icт. ставати на коліна; молити, просити, благати

4) тex. скріплювати косинками

1. n

1) окремий відбиток (статті)

2) pl спідниці (штани, жакети, піджаки), що продаються окремо

2. adj

1) окремий; ізольований; відособлений; відокремлений

2) сепаратний

3) самостійний, особливий, спеціальний

1) відокремлювати, відділяти, роз'єднувати

2) відокремлюватися, роз'єднуватися, відділятися

3) відрізняти, розрізняти

4) ділити, розділяти

5) сортувати, відсіювати

6) розлучати

7) розлучатися, розходитися

8) розкладати (на частини)

9) хім. виділяти з розчину; виділяти відстоюванням

10) звільняти (з військової служби)

* * *

1) пoлiгp. окремий відбиток ( статті)

2) pl блузки, спідниці, штани, які можна надягати в різних комбінаціях

3) pl; c-г окремості ( ґрунту)

1) окремий; ізольований; відособлений, відділений

2) особливий, спеціальний; самостійний

3) бoт. одностатевий ( про квітку)

1) відокремлювати, роз'єднувати; відділятися, роз'єднуватися; розрізняти, відрізняти

2) розділяти, ділити; виділяти, екстрагувати; сепарувати

3) розлучати; розставатися, розлучатися; розходитися ( про подружжя); жити нарізно ( без розлучення)

4) розкладати ( на частини); xiм. виділяти з розчину, виділяти відстоюванням; розділяти, ділити ( фракції)

5) звільняти з військової служби; демобілізовувати

n ж. ім'я

Пег (зменш. від Margaret)

* * *

1) кілочок; тoп. розбивний кілочок; дерев'яний цвях; нагель; шпилька ( шевська); тex. шліфт; чека; затичка; втулка ( бочки); тeкcт. шпринка ( човника)

2) вішалка; гачок ( вішалки)

3) кілочок ( на струнних інструментах); ніжка або упор віолончелі

4) ніжка, вістря вовчка

5) кілочок у крокеті

6) фішка ( для гри в крибідж)

7) ступінь; межа

8) нога; дерев'яна нога; людина з дерев'яною ногою

9) pl; cл. штани, брюки ( звужені донизу)

10) cл., дiaл. зуб

11) чоловічий статевий член

12) cл. кидок ( у бейсболі)

13) віскі або коньяк з содовою водою

14) гвіздочки усередині великого пивного кухля ( які вказуються міру питва на одну людину)

15) = news peg

16) eк. підтримка (ціни, курсу), фіксація ціни на певному рівні

1) прибивати цвяхами; прикріплювати кілочками; забивати кілочки; обносити, огороджувати кілочками; розмічати кілочками ( peg out); ( for) висувати ( на посаду); тex. з'єднувати на штифтах; c-г. провішувати, ставити віхи

2) встановлювати ціни або вартість; eк.; жapг. штучно підтримувати (курс, ціну); охороняти від коливань (курс, ціну)

3) cл. шпурляти, кидати; cл. кидати м'яч ( у бейсболі)

4) cл. тикати, штрикати; протикати, простромити; протикати гарпуном, гарпунити

5) cл. звужувати штани; заколювати штани навколо щиколотки

6) cл. пізнавати; розпізнавати

7) cл. пити за позначками ( зробленими усередині пивного кухля)

8) cл. старанно працювати, корпіти, длубатися ( peg away)

9) cл. бігти

10) миcл. робити стойку ( про собаку)

11) pиб. закидати вудку

12) відмічати хід ( у грі в крибідж)

13) потрапити кулею в кілочок ( крокет); закінчити гру, виграти, зайняти останню дірку (крибідж; peg out)

1) кілочок; тoп. розбивний кілочок; дерев'яний цвях; нагель; шпилька ( шевська); тex. шліфт; чека; затичка; втулка ( бочки); тeкcт. шпринка ( човника)

2) вішалка; гачок ( вішалки)

3) кілочок ( на струнних інструментах); ніжка або упор віолончелі

4) ніжка, вістря вовчка

5) кілочок у крокеті

6) фішка ( для гри в крибідж)

7) ступінь; межа

8) нога; дерев'яна нога; людина з дерев'яною ногою

9) pl; cл. штани, брюки ( звужені донизу)

10) cл., дiaл. зуб

11) чоловічий статевий член

12) cл. кидок ( у бейсболі)

13) віскі або коньяк з содовою водою

14) гвіздочки усередині великого пивного кухля ( які вказуються міру питва на одну людину)

15) = news peg

16) eк. підтримка (ціни, курсу), фіксація ціни на певному рівні

1) прибивати цвяхами; прикріплювати кілочками; забивати кілочки; обносити, огороджувати кілочками; розмічати кілочками ( peg out); ( for) висувати ( на посаду); тex. з'єднувати на штифтах; c-г. провішувати, ставити віхи

2) встановлювати ціни або вартість; eк.; жapг. штучно підтримувати (курс, ціну); охороняти від коливань (курс, ціну)

3) cл. шпурляти, кидати; cл. кидати м'яч ( у бейсболі)

4) cл. тикати, штрикати; протикати, простромити; протикати гарпуном, гарпунити

5) cл. звужувати штани; заколювати штани навколо щиколотки

6) cл. пізнавати; розпізнавати

7) cл. пити за позначками ( зробленими усередині пивного кухля)

8) cл. старанно працювати, корпіти, длубатися ( peg away)

9) cл. бігти

10) миcл. робити стойку ( про собаку)

11) pиб. закидати вудку

12) відмічати хід ( у грі в крибідж)

13) потрапити кулею в кілочок ( крокет); закінчити гру, виграти, зайняти останню дірку (крибідж; peg out)

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

1. n

1) вузька тонка частина (чогось)

2) (the small) збірн. невисокі люди; діти; низькорослі тварини

3) простий люд; незаможні верстви

4) pl короткі штани в обтяжку

5) pl розм. дрібниці (про дрібні речі для прання)

6) гірн. штиб

2. adj

1) малий, маленький, невеликий

2) дрібний; незначний

3) некрупний, невеликого розміру, дрібний

4) тонкий, м'який

5) малий, дріб'язковий, неістотний

6) другорядний

7) обмежений

8) підлий; ниций, дріб'язковий

9) принижений; присоромлений

10) недовгий, нетривалий, короткочасний

11) короткий, недовгий

12) нечисленний

13) половинний, що має неповну міру

14) слабкий

15) тихий, негучний

16) скромний, бідний

17) скудний, мізерний

18) поганий, поганенький, неважний

19) тонкий (про талію)

20) рідк. вузький

21) рідк. легкий, неміцний, слабкий (про вино тощо)

22) тонкий (про тканину)

23) карт. молодший

24) фон. вузький, закритий (про голосний звук)

3. adv

1) дрібно; на дрібні шматочки (кусочки)

2) тихо

3) у невеликому обсязі, у невеликому масштабі

4. v

1) зменшувати

2) ставати меншим, зменшуватися; зіщулюватися

* * *

1) вузька тонка частина ( чого-небудь)

2) ( the small) невисокі люди; діти; низькорослі тварини

3) простий люд; незаможний прошарок

4) pl; = smallclothes

5) pl дріб'язок, дрібнички (дрібні речі, віддані в прання)

6) = small coal

1) маленький, невеликий; малий, маленький (про розмір одягу, взуття)

2) дрібний; невеликий, невеликого розміру, дрібний; тонкий, дрібний

3) малий, незначний; другорядний

4) обмежений

5) дрібний, ниций, підлий

6) принижений; присоромлений

7) недовгий, короткочасний, нетривалий; короткий, недовгий (нaпp., про відстань); нечисленний

8) половинний, який має неповну міру

9) слабкий; тихий, неголосний (про звук, голос)

10) скромний; убогий, бідний

11) поганий, кепський

12) тонкий ( про талію)

13) вузький

14) легкий, неміцний, слабкий (про вино, пиво)

15) кapт. молодший

1) дрібно, на маленькі шматочки

2) тихо ( про манеру говорити)

3) у невеликому обсязі, у невеликому масштабі

1. n

1) білий колір; білість; білизна

2) біла фарба; білило

3) білок (яйця)

4) білок (ока; тж white of the eye)

5) біла людина; білошкірий

6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць

7) біла тканина; білий одяг

8) pl білі штани

9) pl мор. біле літнє обмундирування

10) текст. білий товар; білизняний товар

11) білі (фігури в шахах, шашки)

12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)

13) біле м'ясо (курки тощо)

14) біле вино

15) розм. білий метелик

16) друк. пробіл

17) бот. заболонь

18) pl мед. білі

19) с.г. біла порода (свиней)

20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна

21) перен. чистота, непорочність, невинність

2. adj

1) білий

2) сивий; сріблястий

3) прозорий; безбарвний

4) блідий

5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний

6) нешкідливий, невинний; без лихого наміру

7) розм. чесний; прямий; порядний; благородний

8) білошкірий, білий

9) призначений для білих

10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський

11) щасливий, сприятливий

12) улюблений, любимий; дорогий

13) пристойний, правдоподібний

3. v

білити (стіни); вибілювати (білизну)

* * *

1) білий колір; білизна; чистота, непорочність

2) біла фарба, білило

3) білок ( яйця)

4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)

5) політ. білий ( ультраконсерватор або реакціонер); ( часто White) білогвардієць

6) білий одяг

7) біла тканина

8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими

9) біле м'ясо ( курки)

10) біле вино

11) білий метелик; капустянка

12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал

13) бoт. заболонь

14) pl; мeд. білі

15) = white-wood

16) c-г. біла порода ( свиней)

17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна

••

1) білий

2) блідий

3) сідий, сивий

4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)

5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірів

6) білий; білошкірий

7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантський

8) політ. ультра консервативний, реакційний

9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару

10) сприятливий, щасливий

1) icт. білити ( стіни); відбілювати ( білизну)

2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок)

1. n

1) лантух, мішок, сумка

2) портфель, ранець, чемодан

3) рюкзак

4) дипломатична пошта

5) pl мішки під очима

6) ягдташ; здобич мисливця

7) трофеї, здобич; втрати противника

8) pl розм. штани (тж pair of bags)

9) pl багатство, золоті гори

10) pl розм. безліч, маса, купа

11) військ. котел, мішок

12) вим'я

13) розм. звільнення (з роботи)

14) розм. баба, молодичка

2. v

1) класти (складати) в мішок (пакунок тощо)

2) брати без дозволу, привласнювати; захоплювати (трофеї)

3) брати в полон

4) збивати (літаки)

5) розм. схопити, арештувати

6) розм. збирати (підписи)

7) випинатися, відстовбурчуватися; висіти мішком; надиматися

8) наповнювати повітрям, надимати (вітрила)

9) розм. звільняти, виганяти (з роботи)

10) жати серпом

* * *

1) мішок; торба; портфель; сумка; ранець

2) ягдташ; здобич мисливця; здобич, трофеї; втрати противника

3) мішок ( міра об'єму)

4) pl брюки; штани (тж. pair of bags)

5) pl багатство; багатії, товстосуми; грошовий мішок

6) pl велика кількість, маса; купа

7) звільнення ( з роботи)

8) cл. баба, молодичка, дівка

9) коло інтересів; покликання; улюблене заняття

10) настрій

11) положення, ситуація; справи е проблеми

12) джерело розчарування; перешкода; скарга

13) стиль виконання ( музики)

14) cл. порція наркотику; порошок кокаїну

15) вiйcьк. казан, мішок

16) вим'я; зooл. сумка, мішок; порожнина

17) гeoл. порожнина ( у гірській породі)

18) гipн. паперова оболонка ( вибухової речовини)

19)

1) класти, накладати в мішки, лантухи, пакети; загнати в лузу ( шар)

2) класти ( убиту дичину) у ягдташ; настріляти ( дичини); брати без дозволу; привласнювати; захоплювати; вiйcьк. збивати ( літаки); брати в полон; cл. заарештувати, схопити

3) збирати; колекціонувати

4) відстовбурчуватися: сидіти мішком, пузиритися; мop. наповнюватися вітром ( про вітрило)

5) в'ючити, нав'ючувати

6) звільняти, виганяти з роботи

7) мop. збитися з курсу

8) театр. підняти завісу

n ж. ім'я

Бел (зменш. від Arabella, Belinda, Isabel, Isabella)

* * *

1) дзвін; дзвіночок; бубонець

2) pl дзенькіт, передзвін ( дзвонів)

3) дзвінок

4) pl; мyз. карильйон

5) pl куранти; мop. склянки; мop. ринда; склянка

6) дзвоноподібний предмет, дзвін; конус ( домни)

7) бoт. чашечка квітки; дзвіночок ( про форму квітки)

8) apxiт. капітель коринфської колони

9) гeoл. нависла порода

10) cпopт. гиря, штанга

11) pl штани кльош

12) зooл. "зонтик" медузи; дзвін, нектофор

13) розтруб

1) привішувати дзвін; прикріплювати дзвіночок; обшивати бубонцями

2) роздуватися дзвоном ( про спідницю); роздмухувати ( bell out)

3) дзвонити, бити в дзвони

1) токувати ( про тетерука); ревіти ( про оленя)

2) кричати, ревіти

1) необхідний, обов'язковий (to, for); дуже потрібний

2) незамінний (про людину)

3) обов'язковий; що не допускає винятків (про закон тощо)

* * *

1) те, без чого неможливо обійтися

2) pl штани

1) (to, for) необхідний; необхідний, незамінний ( про людину)

2) обов'язковий, без винятків ( про закон)

n pl

1) штани, брюки

2) шаровари

* * *

вжив. c; дiєcл. в мн. брюки; штани

1) дзвін; дзвіночок; бубонець

2) pl дзенькіт, передзвін ( дзвонів)

3) дзвінок

4) pl; мyз. карильйон

5) pl куранти; мop. склянки; мop. ринда; склянка

6) дзвоноподібний предмет, дзвін; конус ( домни)

7) бoт. чашечка квітки; дзвіночок ( про форму квітки)

8) apxiт. капітель коринфської колони

9) гeoл. нависла порода

10) cпopт. гиря, штанга

11) pl штани кльош

12) зooл. "зонтик" медузи; дзвін, нектофор

13) розтруб

1) привішувати дзвін; прикріплювати дзвіночок; обшивати бубонцями

2) роздуватися дзвоном ( про спідницю); роздмухувати ( bell out)

3) дзвонити, бити в дзвони

1) токувати ( про тетерука); ревіти ( про оленя)

2) кричати, ревіти

Каковой

1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];

2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].

* * *

1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

2) ( в относительном предложении) яки́й

1. n

1) звич. pl помиї

2) звич. pl розм. рідка (водяниста) їжа; юшка; каша-розмазня

3) pl рідкий бридкий напій (про чай тощо)

4) pl розм. пиво

5) pl розм. мура

6) пролита вода; калюжа

7) сльота, болото; талий сніг з гряззю

8) сентименти, виявлення почуттів

9) замазура, нечепура

10) спецівка; комбінезон

11) розм. в'язнична куртка

12) розм. поліцай

2. v

1) розливати, проливати; розплескувати

2) розливатися, проливатися; розплескуватися

3) тьопати, хлюпати (по грязі)

4) розм. жадібно їсти; уминати з плямканням

* * *

1) pl помиї

2) pl рідка їжа; юшка; каша-розмазня

3) часто pl "помиї" ( про слабенький чай); pl; cл. пиво

4) нечистоти

5) пролита вода; калюжа; натік; сльота, талий сніг з гряззю

6) сантименти, вияви почуттів

7) нечупара, бруднуля

8) сусло

9) pl студ. жapг. мура (всі предмети, крім математики е класичних мов)

10) c-г. рідкий корм, пійло

1) (часто slop out, slop over) проливати, вихлюпувати; проливатися, вихлюпуватися

2) тягтися, шльопати, хлюпотіти (по грязюці, болоту; часто slop along, slop on)

3) ( over) сюсюкати ( над ким-небудь); няньчитися ( з ким-небудь)

4) давати ( рідкий) корм

1) спецівка, комбінезон; тюремна куртка; матроська куртка; pl матроські штани

2) часто pl дешева готова сукня; обмундирування е постільні приналежності матроса; тютюнове забезпечення ( матроса)